- онімечити
- см. онімечуватионеме́чить
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
онімечити(ся) — див. онімечуватися … Український тлумачний словник
онімечити(ся) — див. онімечуватися … Український тлумачний словник
понімечити — див. понімечувати … Український тлумачний словник
онімечити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
понімечити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
понімечений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понімечити … Український тлумачний словник
понімечення — я, с. Дія за знач. понімечити … Український тлумачний словник